Земля Мері Берд, яку в 1920-х та 1930-х роках картографував адмірал Річард Евелін Берд, залишається поза формальними претензіями держав. Регіон, площа якого вп'ятеро перевищує територію Польщі, сьогодні виконує роль глобальної кліматичної лабораторії. За даними ООН на 2025 рік, 37% світових кліматичних моделей та прогнозів підвищення рівня морів залежать від досліджень льодовика Туейтса, а економічну цінність цих даних оцінюють у понад 60 млрд доларів щорічно. Дослідження виявили під крижаним покривом вулканічну систему та 138 гарячих точок, що спричинені мантійним плюмом глибиною 1,2 тисячі км. Це призводить до танення льоду знизу на 15 см на рік, що швидше за попередні оцінки.
Попри Договір про Антарктику 1959 року, що забороняє нові територіальні претензії, великі держави посилюють присутність: США збільшили фінансування своєї програми, ЄС впроваджує проєкт Beyond Epica, а Китай планує запуск мобільної бази з дронами у 2026 році. Робота в регіоні ускладнюється екстремальними умовами: температурами до мінус 80 °C та вітрами до 100 км/год, через що науковці дедалі частіше використовують автоматизовані станції. З огляду на кліматичні зміни, експерти розглядають три сценарії майбутнього регіону: створення зони під контролем ООН, порушення договору великими державами або зростання економічного тиску через потенційний доступ до сировини після танення льоду.
