Індустріалізація та інтенсивний видобуток бурого вугілля після Другої світової війни докорінно змінили долину Шалешка у Словенії. Оскільки шар вугілля в районі Веленє подекуди перевищує 160 метрів, його вилучення призвело до утворення порожнин, у які згодом почав просідати ґрунт. У результаті на поверхні виникли западини, що з часом заповнилися водою, утворивши озера. Перші озерні западини з'явилися ще в 1925 році на території шахти Шкале, тоді як наймолодше озеро Дружмір’є почало формуватися з 1975 року і продовжує розширюватися досі.
Через гірничі роботи та просідання землі з карти регіону зникли такі населені пункти, як Шкале, Дружмір’є та Прелоге. Долі будівель були різними: частину споруд знесли превентивно через очікувані пошкодження, деякі були зруйновані внаслідок осідання, а інші опинилися під відвалами шлаку чи водою. Колишні мешканці згадують, як під час деформації місцевості їхні будинки нахилялися настільки, що ставали непридатними для життя. Зараз на місці колишніх поселень реалізуються проєкти з екологічного відновлення, а територія розвивається як туристичний та рекреаційний об’єкт.
