У 1930-ті роки Великі рівнини Америки опинилися на межі екологічної катастрофи через «Пиловий котел» — наслідок посух та виснажливої оранки, що призвело до ерозії ґрунту та масової міграції населення. У відповідь адміністрація Франкліна Д. Рузвельта 1935 року запустила Лісовий проєкт прерійних штатів (PSFP). У межах ініціативи на 30 000 фермах висадили близько 220 мільйонів саджанців, створивши понад 29 900 кілометрів лісозахисних смуг від Техасу до Канади.
Ці насадження діють як напівпроникний бар'єр, що сповільнює вітер без руйнівної турбулентності. Згідно з даними Лісової служби США та Міністерства сільського господарства, такі смуги допомагають зберігати вологу, запобігають ерозії та здатні підвищувати чисту врожайність культур до 20%. Крім того, вони слугують домівкою для дикої природи, поглинають вуглець та зміцнюють стійкість ландшафтів до змін клімату.
Попри те, що багатьом лісосмугам уже близько 90 років, вони продовжують виконувати свою роль. Проте фахівці попереджають про деградацію частини насаджень і відсутність загальнонаціонального моніторингу, тому наразі триває робота з оцифрування історичних даних для відстеження стану об'єктів. Досвід проєкту доводить, що сталий успіх лісорозведення залежить не лише від висадки дерев, а й від підбору видів та багаторічного догляду за ними.
